Золотий обід у ЦУМі: скільки коштує поїсти в центрі Києва

Фото: колаж Retailers

Редакція Retailers перевірила фудкорти головного універмагу країни. Чи справді там кусючі ціни, як реагує персонал на обмежений бюджет і чи варта кухня своїх грошей? 

Egersund: чи реально поїсти до 450 грн? 

Ми вирушили на ревізію в будній день серед тижня в обідній час. І розпочали з нашумілого закладу Egersund, який часто піарять food-блогери, охрестивши їхні суші ледь не найкращими в Києві. 

Дійсно, бренд входить до складу норвезького рибного холдингу Pelagia AS, який є одним із найбільших виробників риби в Норвегії та постачає продукцію у понад 35 країн світу. Але суші ми цього разу тут не спробували. Навмисно. В зоні видачі take-away, де можна взяти одразу готову їжу або заморожені морепродукти, ми в лоб запитали касира: “В нас обмежений бюджет. Чи реально вкластися в 400–450 грн і так, щоб наїстися?”. Дівчина не розгубилася і без жодної нотки зверхності порекомендувала спробувати фірмовий норвезький суп і сендвічі. 

 Ці страви ми і замовили, але вже за столиком в ресторані, який знаходиться праворуч від вітрини, де нас обслуговував офіціант. Перше, що кинулося в очі, — “крижаний” інтер’єр, який ніби переносить у снігові норвезькі гори через холодні відтінки та текстури на стінах.

Меню за QR-кодом — це вже база з часів Covid-19. Вологі та сухі серветки принесли одразу. А от замовлення прийняли аж через 10 хвилин, хоча заклад був заповнений максимум на третину. Винесли страви напрочуд швидко — за кілька хвилин. 

Суп “Егерзунд” обійшовся у 247 грн. Офіціант розповів, що його готують на насиченому рибному бульйоні з хеком, лососем, креветками та овочами. Подають страву з цільнозерновою булочкою. За смаком суп яскраво вершковий, а всі морепродукти та спеції між собою метчаться. Він ситний. 

На додачу замовили сендвічі: голландський з оселедцем (79 грн) і голландський з матіасом Queen (98 грн). 

Перший подається на житньому багеті з філе матіаса та цибулею, нарізаною кільцями. Другий — у пшеничній булці, корнішонами та цибулею. Як не дивно, наш фаворит — дешевший варіант; з мінусів — в сендвічі траплялися дрібні кістки. У іншому їх було значно менше, проте світла булочка завелика, настільки, що майже не вдалося до кінця відчути смак матіаса. Хоча сама риба була дуже ніжною.   

До речі, обидва сендвічі подаються у фірмовому папері та харчовій плівці, яку ми розкривали самостійно. 

Наш чек за три позиції: 425 грн. Так, ці гроші частково можна було б зекономити, купивши норвезький матіас в якомусь супермаркеті, але попри незначні недоліки, у стравах відчувається, що тут на рибі знаються.  

NASHA by Cheesecake Family: їдальня здорової людини та платні контейнери

Далі з ресторану ми перемістилися у більш галасливий фуд-хол. Публіка різна: заклопотані офісні працівники, fashion-girls в кепках від Руслана Багінського, бізнесмени. Простір 6-го поверху був заповнений десь на чверть, і нам вдалося знайти вільний столик зі зручними диванами. 

Наступною точкою нашої ревізії стала NASHA by Cheesecake Family. Тут продають домашню зрозумілу кухню. Подивились і подумали: “Чимось схоже на формат їдальні “Пузатки”, але в рази менший: вітрина з асортиментом готової їжі, жива черга, самообслуговування. 

Персонал, хоч і був трохи в “запарі”, але кілька разів перепитував, які саме позиції ми обрали і в якій грамовці. Тут є окремо пісні страви, перші, рис, гречка, різноманітні котлети, солоні та солодкі млинці. Обслуговують швидко, це плюс для тих, хто забіг поїсти в переві між справами. 

Ми замовили пісний плов з овочами (95,06 грн/194 г) — навіть на вигляд сподобалося, як його приготували. На смак він теж не підвів, а овочі і нут вигідно його доповнювали. До нього взяли курку в кисло-солодкому соусі з ананасом (102,90 грн/98 г). Вона виявилася в міру пікантною, а от ананасу нам попався лише один шматочок. А також спробувати два млинці з куркою (100,32 грн/152 г) і морс (115 грн/350 мл). Не будемо тут багато говорити, це вже класика. 

До речі, їжу тут подають не на тарілках, а за замовчуванням у картонних контейнерах. Один коштує 12 грн. Хоча б не довелося платити за одноразові столові прибори — і те добре. 

Для порівняння, у “Пузатій хаті” биточок з курки в сирі коштує 104 грн, порція рису — 56 грн, налисники з вишнями — 108 грн, узвар із сухофруктів — 66 грн за 0,5 л. Все разом = 334 грн. 

Наш загальний чек у NASHA by Cheesecake Family вийшов 437,28 грн. Тобто різниця приблизно в 103 грн. У випадку ЦУМу вищий цінник пояснюється і локацією, і якістю продуктів (тут об’єктивно смачніше, ніж у “Пузатці), і самим форматом подачі з платною упаковкою. До речі, в чеках тут навіть є передбачення. 

Cheesecake Family & One Love: фірмові чизкейки за ціною кілограма добротного сиру

Ревізія попередніх закладів виявилася ситною, проте ми залишили місце й десертам, зазернувши у Cheesecake Family & One Love. Це вже другий спільний проєкт власників — Іллі Неправди та Володимира Задіраки. Цю колаборацію відкрили нещодавно — в березні 2026. Перша функціонує на Центральному залізничному вокзалі 2024-го.

Одразу помітили стильний дизайн в яскравих кольорах, який нагадує чимось солодке королівство. Сам ростір поєднує шоурум чизкейків, бренд-шоп спешелті-кави. Поруч із ним - столи у вигляді квіток і напівпрозорі стільці. 

На вітрині 8 видів чизкейків — від 195 до 335 грн. Ліворуч від неї безкоштовна вода. Це плюс, але є ще більш вагоміші — заклад доступний для маломобільних гостей і pet-friendly. Також тут незабаром команда має додати повноцінне меню та сніданки all day. 

Що ж ми замовили? Чизкейк “Баунтелло” за 225 грн. Насправді всі десерти на вітрині виглядають так, що їх хочеться з’їсти, але цей особливо. У нього цікава багатошарова текстура, яка нагадує мармур, а в складі — крем-чиз із фундучним праліне та маршмелоу з кокосом. Смачно! Якби ще золотисті елементи на верхівці виявилися справжніми, щоб хоч трохи окупити сьогоднішню ревізію.

Honey: ювелірний десерт за 400 грн 

Якщо думали, що в нас не залишиться місця ще на один десерт — ви глибоко помиляєтеся. Наступною точкою в нашій ревізії стала кондитерська Honey. Без перебільшення тут всі десерти нагадують витвір мистецтва. Оці всі фотки і відео блогерів навіть до кінця не передають їхнього вигляду. 

Всередині закладу є столики. Нагадаємо, що ми були вдень, і тут зайнятий був лише один. Основний двіж все ж таки у самому фуд-холі. Можливо, це виключення й так співпало, але для любителів камерної атмосфери — саме те.  

Зайшовши всередину, ми побачили кілька великих вітрин з десертами (еклерам, до речі, присвячена окрема вітрина). Є великодні паски. А от офіціанта не побачили. Він підійшов до нас лише через кілька хвилин. Ми запитали в нього, який десерт купують найчастіше? На що отримали стандартну відповідь, як з методички: “В нас всі десерти фірмові, їх беруть в рівній мірі”. Згодом він зорієнтувався й запропонував обрати десерт залежно від наших уподобань: солодке, кисло-солодке або дуже солодке. А також розповів про десерт-дегустацію у вигляді квітки, де кожна пелюстка має різний смак: бергамот, каламансі, юзу, грейпфрут, лайм-цукати.

Але ми зрештою зупинились на десерті Айва за 387 грн. Візуально це майже точна копія справжнього фрукта з природною “неідеальністю”. Шедевр, справжня ювелірна робота, навіть черв'ячка не вистачає для повної візуалізації. Усередині, як виявилося, цілі шматочки айви, айвовий гель і кондитерський крем юзу-ганаш на білому шоколаді. На смак — делікатний і з легкою терпкістю. Подається на підложці для десертів. Ми щиро сподівалися, що за таку суму і вона буде їстівною, але ні — звичайний папір.

Що загалом по цінах в Honey? Десерти — від 355 до 410 грн. Еклери — від 185 до 325 грн, сет із трьох — 565 грн, сет із шести — 1204 грн. Великодні паски від 365 грн.

Так, за ці гроші можна купити торт в магазині. Скажете ви. А ми відповімо: справжнє мистецтво коштує грошей. І хоча б раз до нього потрібно доторкнутися. 

Milk Bar: елітна молодь, панорама на Хрещатик та найдешевший десерт цього огляду

Фінальною точкою нашої ревізії став Milk Bar, який знаходиться поверхом вище за попередні заклади. І одна з головних його фішок — тераса з панорамним видом на Хрещатик, яка відкриється вже 1 квітня.   

У будній день тут була майже повна посадка — вільних столиків обмаль. Проте персонал працює швидко й доброзичливо: щойно звільнилося місце біля панорамного вікна, нам одразу запропонували пересісти. Серед плюсів — дають безкоштовну воду, а також підставку для сумок. 

Контингент різний — як бізнесвумен, які прийшли обговорити ділові питання, так і золота молодь, яка спілкується про оцінки, які ставлять в елітній школі, їзду верхи та поїздки за кордон. Переважна більшість гостей спокійно може собі дозволити з’їсти половину тієї самої піци (а її тут печуть у власній дров’яній печі), а іншу просто залишити. 

Ми ж вирішили спробувати новинку — тартар із тунця з авокадо за 350 грн. Його подають із підсмаженою кокосовою халою — це традиційний єврейський святковий хліб, випечений із здобного дріжджового тіста. Одного шматка нам виявилося замало, тому замовили ще додатковий за 35 грн. Закуска смачна, васабі додає легку гірчинку. Значить, спочатку потрібно змішати всі інгредієнти, а потім нанести їх на хліб. Але є єдине але: їсти її потрібно обережно, інакше тартар має всі шанси опинитися на вашій кофті, а серветка-нагрудник тут не передбачена.

Бути у Milk Bar і не спробувати десерт — себе не поважати. Ми замовили фірмовий “Три молока” за 189 грн. І нечікувано для нас самих саме він став найдешевшим десертом, який ми замовляли у сьогоднішній ревізії. Він подається в скляній банці з кришкою (до речі, в таких ще деякі бренди продають червону ікру). Це по суті міні-торт з бісквітом, просочений трьома видами молока, які потрібно змішати. На смак дуже ніжно. Хочеться при нагоді спробувати ще раз. 

Якщо нікуди не поспішаєте або ж зустрічаєтеся за келихом з подругою, тут є доволі велика коктейльна карта. Не просекко єдиним, як то кажуть. Наприклад, легкий ігристий Hugo коштує 240 грн, а Bombay&Tonic — 265 грн.

Полуниця за 629 грн та інші ознаки розкішного життя

Якщо ви думали, що на цьому наша екскурсія закінчилася — тримайте ще порцію гастро-локацій, куди ми зазирнули одним оком. 

У Strawberry Bar / Fresh&Go пропонують полуницю в шоколаді за 629 грн, а також хайпове дубайське морозиво за 549 і 289 грн. 

 

Поруч працює еко-бар Fresh&Go з понад 20 видами фрешів із сезонних фруктів, овочів і ягід. У магазині є великий вибір веганських продуктів, солодощів без цукру, суперфудів, комбучі, рослинного молока та сиру.

Goodwine — це магазин і винний бар із великим вибором преміальних алкогольних напоїв і солодощів. У закладі працюють сомельє, які допомагають обрати напій на будь-який смак. Але будьте готові віддати за нього чималеньку суму.

Teahouse — чайний бутік із колекцією з понад 400 видів чаю власного виробництва. Тут представлені українські бренди, а також класичні сорти з Китаю, Японії, Індії, Цейлону та інших країн. Тут дивують індивідуальними чайними церемоніями, а чай заварюють у спеціальних колбах.

KYI Bar — для тих, хто хоче культурно відпочити після шопінгу. Тут наливають український крафт. Меню розробляв переможець “МастерШеф. Професіонали” Артем Кабулахін, а коктейльну карту — бартендер із легендарного LoggerHead.

Їжак x 1Coffee — неочікувана, але дуже зручна колаборація. Поки вам ремонтують розбитий екран айфона (який ви точно впустили б від шоку після чека в Honey), можете випити бабл-ті. До речі, раніше в партнерстві з “Їжаком” був заклад Ponchyk Boy.

Pizza Italian Classics наразі зачинений. В соціальних мережах з цього приводу інформації немає.

Тож “обід за ціною крила літака” — частково міф. Так, чек у ЦУМі вищий за середній, але це зумовлено форматами, якісним сервісом, “вау”-подачами. Втім, вибір залишається широким: можна знайти як і десерт за 189 грн, так і значно дорожчі позиції.

Варто чи ні? 

Чи підтвердився міф про те, що обід у ЦУМі коштує, як крило від літака? І так, і ні. Все залежить від вашого гаманця. Є як преміальні позиції, так і більш доступні. Тому це місце — точно не закритий клуб для обраних. 

За чистоту — тверда п’ятірка: прибирають тут регулярно — як у закладах, так і в вбиральнях. Цілком логічно, адже в оточенні преміальних брендів і відповідних цін навіть найменша економія буде одразу помітною.

Наш вердикт: рекомендуємо. Зрештою, хоча б раз на місяць дозволити собі каву з видом на Хрещатик та шматочок розкішного торта — не марнотратство, а інвестиція! 

Автор: Іваненко Анна