Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Чи можуть українцям заблокувати рахунки через 1 грн боргу: у Мін’юсті дали чітку відповідь
18.04.2026
Водночас документ не змінює базових принципів виконання судових рішень, а спрямований на оновлення та спрощення процедур. Його мета — пришвидшити процеси, зробити їх більш прозорими та мінімізувати можливості для зловживань.
Зокрема, зміни передбачають зниження бюрократичного навантаження, запровадження чіткіших правил виконання рішень, автоматичне зняття обмежень після погашення заборгованості, а також посилення захисту майнових прав громадян.
У Міністерство юстиції України також оприлюднили роз’яснення щодо найпоширеніших міфів, які виникли навколо цього законопроєкту.
Міф 1: автоматичне внесення до реєстру за будь-який борг
Поширюється твердження, що навіть якщо є хоча б одна гривня боргу, то особу автоматично вноситимуть до Єдиного реєстру боржників, а її рахунки та майно можуть бути без обмежень заблоковані.
Фактично закон не змінює чинних правил стягнення. Кошти списуються з банківських рахунків у встановленому порядку. Якщо сума боргу не перевищує 432 350 грн, виконавчі дії щодо єдиного житла не застосовуються.
Міф 2: внесення до реєстру без рішення суду
Також поширюється інформація, що громадян вноситимуть до реєстру боржників без судового рішення.
Насправді реєстр функціонує з 2017 року, і порядок його ведення не змінюється. Включення до реєстру відбувається виключно на підставі виконавчих документів, зокрема виданих за рішенням суду.
Міф 3: невідповідність праву ЄС
Ще одне поширене твердження — нібито закон суперечить праву Європейського Союзу.
Документ є частиною пакета реформ у межах програми Ukraine Facility та відповідає Угоді про асоціацію і зобов’язанням України перед ЄС.
Основні положення закону
Закон передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження з метою скорочення строків і підвищення ефективності виконання рішень.
Серед ключових нововведень:
- удосконалення процедури стягнення коштів і електронних грошей боржників через автоматизовану взаємодію з банками та фінансовими установами;
- автоматичне виключення даних із Єдиного реєстру боржників і зняття арештів після погашення боргу (якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат);
- розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження та її інтеграція з державними реєстрами;
- врегулювання порядку стягнення коштів із депозитних рахунків;
- запровадження взаємодії з системою депозитарного обліку цінних паперів;
- можливість поновлення виконавчого провадження без відкриття нового;
- визначення порядку виконання рішень щодо забезпечення позову через арешт майна.
Документ також передбачає посилення соціальних гарантій і захисту майнових прав громадян. Зокрема:
- підвищено поріг заборони звернення стягнення на єдине житло з 20 до 50 мінімальних заробітних плат;
- під час воєнного стану та протягом року після його завершення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців (за винятком окремих випадків);
- у період воєнного стану скасовуються арешти коштів і виключаються дані з реєстру боржників щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги на територіях бойових дій і тимчасово окупованих територіях.
Наразі текст закону готується до підпису головою Верховної Ради та передачі на підпис президенту України.