4 з 5 айфонів в Україні — контрабанда: як держава щороку втрачає мільярди гривень

Лише кожен п’ятий iPhone в Україні офіційний, усі решта — контрабанда. Держава щороку недоотримує близько 12 млрд грн ПДВ і ще 1,5 млрд грн на митах та зборах. Ці цифри лише зростають. Саме iPhone становлять понад 78% усієї контрабандної електроніки, яка ввозиться в Україну. 

За словами Антона Одарюка, керівника департаменту стратегічних комунікацій COMFY, “сірий” імпорт перетворився на цілу систему, що працює роками.

Це не поодинокі випадки. Це тіньова екосистема, у якій програють і держава, і чесний бізнес, і покупець, — каже він.

Як митниця викрила схему “сірого” імпорту 

Наприкінці вересня, одразу після світового релізу iPhone 17, українська митниця повідомила про спробу незаконного ввезення 421 смартфона. Серед них — 76 iPhone 17, 148 iPhone 16, 186 iPhone 14 та кілька старіших моделей. Телефони везли з Європи, переважно з Польщі, Румунії та Австрії без декларування або у спеціальних сховищах.

Для порівняння, того ж тижня офіційно імпортували близько 9,5 тисячі айфонів, сплативши понад 63 млн грн митних платежів.

У COMFY пояснюють, що такі повідомлення це винятки, адже більшість нелегальних партій проходить повз контроль і навіть не потрапляє у статистику.

На старті продажів iPhone 17 ситуацію прокоментував CEO COMFY Ігор Хижняк:

26 вересня стартують офіційні продажі, але нові айфони вже два дні продаються у “Ябко”. Вони неофіційні — без українського маркування і сертифікатів відповідності. Ми перевірили: куплені телефони приїхали з Гонконгу та Японії. Це знає навіть ChatGPT.

Цей випадок показав не лише винахідливість “сірих” продавців, а й слабкі місця системи контролю.

Як працює "сірий" ринок iPhone

Схема дуже проста. Айфони потрапляють у країну без сплати податків, і саме це робить їх дешевшими. Через це офіційні мережі змушені конкурувати з продавцями, які формують ціни без урахування ПДВ, мит і зарплатних внесків.

Як вона влаштована: 

• Фіскальні порушення. Більша частина продажів проходить без фіскальних чеків або з підробленими документами. Так уникають сплати ПДВ і податку на прибуток.

• Відсутність обліку. Товар не потрапляє в офіційний складський облік, тому відстежити його походження неможливо.

• Неоформлені працівники. Продавці часто працюють без офіційного працевлаштування, що зменшує витрати мережі.

• ФОПи та підміна транзакцій. Продажі оформлюють через фізичних осіб-підприємців, чим дроблять реальні фінансові потоки.

• Співучасть банків. Деякі банки приймають оплату чи оформлюють кредити на “сірі” товари, не перевіряючи їх походження. Це дозволяє тіньовим мережам виглядати легальними.

У результаті формується паралельна система торгівлі, де нелегальні продавці користуються тими ж платіжними каналами, що й офіційні компанії. Їхня собівартість нижча, ціни при цьому привабливіші, а ризики — мінімальні. Саме тому “сірий” ринок зростає швидше за легальний. 

Що отримує покупець "сірого" айфона

“Сірий” iPhone — це телефон, який ввезли без розмитнення, не сплатили митних платежів та ПДВ. Він не має необхідного маркування українською мовою, і зазвичай призначений для інших ринків, наприклад, німецького чи японського.

Такі пристрої можуть відрізнятися налаштуваннями, не підтримувати локальні сервіси або частоти зв’язку. 

Покупців "сірих" айфонів рятує лише те, що цей гаджет майже не ламається. Але якщо ви спитаєте "сірого" ж продавця, що буде, якщо зі смартфоном виникне проблема... Вам можуть пообіцяти гарантію магазину в один місяць, а після цього смартфон відправлятимуть по гарантії за кордон. Це може тривати місяцями, і ремонт чи заміну ніхто не гарантує, — пояснює Антон Одарюк.

Офіційний пристрій завжди має українське маркування на упаковці та інформацію про імпортера (ТОВ "Еппл Україна"). Також продавець має надати вам сертифікат та декларацію відповідності, які видаються на кожну окрему модель смартфона чи будь-якої техніки. Якщо цього немає, то очевидно, що перед вами “сірий” гаджет.

Як ринок може вийти з тіні 

У вересні відбулася робоча зустріч Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби, Держфінмоніторингу та Ради бізнес-омбудсмена з ключовими гравцями ринку. Її мета — подолати тіньові схеми на ринку електроніки.

На зустрічі очільники держорганів озвучили пропозицію фіскалізувати продажі, вести належний облік товару, відмовитися від дроблення бізнесу на мережі ФОПів, офіційно працевлаштувати всіх працівників та виплачувати офіційні ринкові зарплати. Контролювати виконання домовленостей буде робоча група за координації Ради бізнес-омбудсмена.

“Ми маємо створити рівні правила гри. Ті, хто платить податки, не повинні конкурувати з тими, хто працює в тіні. Це питання не лише справедливості, а й економічної безпеки держави”, — наголосив директор БЕБ Олександр Цивінський.

Окремі гравці запропонували розглянути й інші рішення, зокрема законодавчі. Серед них — створення системи контролю IMEI-кодів. 

Як StopShadowBot допоможе очистити ринок 

Свій крок зробила й держава. Днями Бюро економічної безпеки України запустило новий чат-бот StopShadowBot для фіксації порушень у сфері ритейлу, насамперед на ринку техніки й електроніки. Достатньо знайти бот у Telegram і надіслати фото нефіскального чека.

Команда COMFY у перший день його роботи подала скарги на понад 20 нефіскальних або підозрілих чеків, які вони отримали під час останньої хвилі контрольних закупівель у “сірих” мережах техніки та електроніки.

Коли ми говоримо про детінізацію ринку, то передусім ідеться про залученість кожного в цей процес. Це спільні дії, спільна відповідальність і спільна робота. Бо “сірий” імпорт і нефіскальні чеки — це не лише несправедливість щодо чесного бізнесу, а й втрачені мільярди гривень, які могли б працювати на армію, соціальні програми та розвиток держави. Прозорість — це економічна безпека України — зазначає CEO Comfy Ігор Хижняк.

Чи є шанс зламати систему “сірого” імпорту

Антон Одарюк вважає, що реальні зміни можливі після ухвалення законопроєкту №6183, який кілька років чекає розгляду у Верховній Раді. Він передбачає створення єдиної бази IMEI-кодів, що дозволить блокувати крадені та нелегально ввезені телефони.

Закон, прозора митниця і політична воля — це три базові речі, без яких ринок не очиститься. Перші зрушення вже є, але системна детінізація лише починається.

Для когось “сірий” імпорт здається способом зекономити, але насправді це мільярдні втрати для бюджету, ризики для покупців і несправедлива конкуренція для легального бізнесу. 

Чи виправдовує така економія свою ціну?

Автор: Аліна Хадралієва

Експерти: CEO Comfy Ігор Хижняк, керівник департаменту стратегічних комунікацій COMFY Антон Одарюк