Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Книжковий магазин — це не романтичний бізнес. Чому в Україні закриваються книгарні?
05.04.2026
Фото: freepik.com
За останні пів року в Україні закрилися кілька книгарень. Серед них і незалежні, і мережеві. На підприємців тисне багато факторів, але найголовніший — оренда. До того ж люди стали купувати менше книжок. Які рішення дозволяють книгарням виживати у нинішніх умовах ми поговорили з Юлією Орловою, генеральною директоркою та співвласницею видавництва “Vivat” та Віктором Кругловим, генеральним директором видавництва “Ранок”.
Які книгарні закрилися останнім часом
Серед зачинених книжкових магазинів як мережеві, так і незалежні. Причини закриття — різні.
Yakaboo
Найближчим часом закриється єдина в Україні офлайн-книгарня Yakaboo на Хрещатику. Вона працювала з 2019 року, а наразі там оголосили про розпродаж книжок.
Дякуємо кожному й кожній, хто розділив із нами цю сторінку нашої історії! Саме ви та ваша любов до книжок зробили цей простір таким особливим. Ми виросли, тому наші плани й амбіції потребують більшого масштабу!, — повідомила компанія в соцмережах.
“Збірка”
Книгарня працювала в будівлі PinchukArtCentre у Києві. Про закриття в соцмережах розказала засновниця книгарні Наталка Кузьменко.
Невдачі також мають право на мікрофон. Книгарня “Збірка” в PinchukArtCentre припинила свою роботу. Недостатність мого досвіду, невдало підібрана бізнес-стратегія, слабка аналітика перед стартом проєкту, брак коштів на перезапуск, нестача людей та загальне скрутне становище для малого бізнесу дало гіркий результат, — написала вона.
Своєю чергою, книгарня “Збірка” на Рейтарській,17 продовжує свою роботу з 11:00 до 20:00 щодня.
Artbooks
Книгарня закривається, щоб сконцентруватися на розвитку видавництва. Однак книжковий клуб Artbooks продовжить роботу, для нього оберуть іншу локацію, про що учасникам повідомлять окремо.
Ми довго зважували всі обставини, і таке рішення дійсно далося нам непросто. З огляду на складну нинішню ситуацію книжкового ринку країни, яка ні для кого не є секретом, та зміну умов оренди приміщення, ми одностайно вирішили зосередити всі наші ресурси та сили на пріоритетному напрямі — розвитку видавництва Artbooks, — розповіла видавчиня Анна Похлебаєва.
Замовлення й надалі видаватимуться за адресою вул. Велика Васильківська, 13/1 , оскільки там розміщений і офіс видавництва.
Фото: Telegram Artbooks
“Моя книжкова полиця”
Після майже десяти років діяльності припиняє роботу київська книгарня “Моя книжкова полиця”. Це пов'язано зі збитками в 1,74 млн грн, яких вона зазнала внаслідок затоплення через прорив системи опалення. Був знищений майже весь книжковий фонд магазину. На підтримку книгарні на банку monobank вдалося зібрати близько пів мільйона, вони підуть на виплати постачальникам книг.
Коли я мала відкрити книгарню "Моя книжкова полиця" на Театральній, то всесвіт робив усе, аби вона відкрилася. А тепер робить усе аби вона зачинилась. Тож ми готові поставити крапку в цій історії і розпочати нову, — написала в соцмережах засновниця книгарні Наталія Моспан.
Фото: сторінка Наталії Моспан у Facebook
“Ноти”
У грудні 2026 року у Львові зачинилася книгарня “Ноти” на проспекті Шевченка, 16. Це був єдиний книжковий магазин у місті з великою кількістю музичної літератури, зокрема тут можна було придбати нотні збірники класичних творів і популярних мелодій як для інструменталістів, так і для вокалістів.
Час і обставини невблаганні... до книгарень теж... як не прикро, але доля зникнення спіткала й львівську книгарню "Ноти" на проспекті Шевченка... і ніхто не знає, яка вивіска змінить цю... і що сяятиме вогнями у цьому місці, — зазначив львівський книгар і культурний менеджер Роман Коник в Фейсбуці.
Фото: сторінка Романа Коника у Facebook
“Ніша”
Дніпровська книгарня-кав'ярня зачинилася 18 грудня. Про це команда повідомила в соцмережах.
Дякуємо нашим постійним відвідувачам за довіру у виборі нових книжок до вашої бібліотеки, за розмови і нові знайомства, за компліменти й увагу, за те, що обирали унікальність і камерність, а не знижки й акції. Були щасливі служити культурному життю Дніпра, — написала компанія в соцмережах.
Чому книгарні в Україні масово закриваються саме зараз?
На думку Віктора Круглова, генерального директора видавництва “Ранок” нині в Україні нормально функціонує або ритейл економстандарту, або ритейл преміумстандарту:
Ми бачимо, що зараз закривається багато кавʼярень, але при цьому лакшері ресторани продовжують нормально функціонувати. Це говорить про те, що середній клас поступово зникає, — каже Віктор Круглов.
Віктор Круглов, фото: facebook.com
Основна цільова аудиторія букритейлу це умовний середній клас. Також варто відзначити, що спонтанні покупки, які в букритейлі сягали 30%, також стрімко скорочуються.
Оскільки ціни на всі товари та послуги зростають, читач починає обирати між книгою і продуктами харчування або іншими первинними потребами. Вибір тут завжди очевидний.
Українці за останній рік дуже мало витрачають на дозвілля. За найсвіжішими підрахунками це 1% (і в цей один відсоток входять і книжки). У Європі — цей показник дорівнює 20%. Ці чинники є головними у закритті книгарень, — зазначає Віктор Круглов.
Також падає і платоспроможність клієнтів. Якщо раніше покупець брав 3–5 книжок, то зараз 1–2. Відповідно падає чек, і бізнес перестає покривати витрати. Це запускає ефект доміно: збитковість — закриття точок.
Я б не сказала, що саме зараз в Україні масово закриваються книгарні. Однак минула зима була дуже важкою для бізнесу загалом — не лише для книговидавничого ринку, — і певна кількість українських компаній змушена була закритися, — каже Юлія Орлова, генеральна директорка та співвласниця видавництва Vivat.
Юлія Орлова, фото: facebook.com
Які типи книгарень закриваються найчастіше — незалежні чи мережеві?
Закриваються і незалежні, і мережеві книгарні, розповідає Віктор Круглов. Власники книжкових магазинів звітують про мільйонні збитки або закривають точки. Проблема системна, а не сегментна.
Коли закривається мережева книгарня, це не так помітно. Мережева в одному місці закрила, в іншому відкрила. Не мережева книгарня теж по суті має такий вибір, але майже ніколи його не робить, — підкреслює Віктор Круглов.
За його словами, можливо працює фактор апатії. Багато хто вважає що книгарня — це романтичний бізнес. Ти робиш красиве відкриття, а вже на другий день роботи романтика закінчується і починаються суворі будні з оплатою оренди, комунальних послуг, товару, зарплат, податків тощо.
Здебільшого закриваються незалежні книгарні, — ділиться Юлія Орлова, — Їм важче витримати економічний тиск і утримувати управлінську команду, яка займається підбором асортименту. А це витрати лише на один магазин. У мережі ці витрати розподіляються між кількома магазинами, постачальники дають більші знижки, маржинальність вища. Тобто мережевим вижити легше.
Вона зазначає, що при цьому мережеві магазини зазвичай не закриваються, а переїжджають: якщо магазин не виконує план по рентабельності або по поверненню інвестицій у закладені терміни, йому знаходять нове місце. Це називають релокацією, хоча фактично це закриття в одному місці й відкриття в іншому.
Які ключові фактори тиснуть на книгарні: оренда, податки, логістика, фізичні та воєнні ризики?
Величезні статті витрат — це оренда і комуналка, на думку Віктора Круглова. Тому саме з орендою книгарням обіцяла допомогти держава.
Наразі ухвалено закон про субсидії для книгарень, який має запрацювати вже цього року. Він критично важливий, адже у 2026 році може закритися стільки ж книгарень, скільки відкрилося у 2025-му. Це може стати серйозним ударом і кризою для всієї галузі, — підкреслює експерт.
За словами Юлії Орлової, найбільше на книгарні тисне оренда. Книжковий бізнес не є високомаржинальним, а суми продажів невеликі, адже книжки — не предмет найпершої потреби. Орендарі при цьому не зважають на специфіку бізнесу, тому оренда — дуже вагомий фактор. Якщо вона займає 10% від валового доходу, це вже вважається удачею.
Наступний фактор — відсутність трафіку. Люди перестають заходити в книгарні з різних причин: більш обдумані покупки, відсутність звички читати, брак грошей. Якими б не були маркетингові акції — без відвідувачів немає і продажів.
Окремо — фізичні ризики: затоплення та воєнні обстріли. Ми вже п'ятий рік живемо в цих умовах і встигли до них звикнути. Тут є певний фаталізм, тим більше що застрахуватися від цього практично неможливо, — каже Юлія Орлова.
Фото: freepik.com
Як змінилася поведінка покупців: чи стали українці менше купувати книги?
Поведінка покупців змінилася кардинально, на думку Юлії Орлової, про це детально розповідають Deloitte: емоційних покупок стає дедалі менше, натомість люди ретельно рахують витрати.
Якщо раніше до книгарні могли зайти просто так і купити щось, що сподобалося, то зараз більшість приходить із конкретною метою — вже з телефону показують саме ту книжку, яку хочуть придбати. Вони знають, за чим ідуть і скільки це коштує.
Безперечно, українці стали менше купувати книжки. Ми спостерігаємо зменшення кількості чеків, зниження конверсії та падіння середнього чека — відповідно, скорочується і загальний обсяг продажів у штуках. Покупець вимушено економить: люди купують менше книжок за раз, що критично для економіки книгарні, — підкреслює Віктор Круглов
Чи переходить аудиторія в онлайн або на електронні формати?
На думку Юлії Орлової, дослідження показують цікаву річ: аудиторія, яка читає електронні книжки, зазвичай майже не перетинається з тією, що читає паперові. Це два різні читачі.
Онлайн-продажі зростають — і причини очевидні: сайти стали зручнішими, швидше обробляють замовлення та пропонують значно ширший асортимент — понад 20 000 найменувань у кожному такому магазині. Люди обирають там, де більший вибір.
Додайте до цього регулярні акції та таргетовану рекламу — і рішення про покупку часто формується ще до того, як людина заходить у фізичний магазин. Тож певне перетікання з офлайну в онлайн, безумовно, відбуватиметься, — розповідає Юлія Орлова.
При цьому помітно скоротилися покупки книжок у супермаркетах, які раніше займали значну частку ринку. Люди дедалі більше орієнтовані на спеціалізовану покупку: вони знають, яку саме книжку хочуть і навіщо вона їм потрібна.
За словами Віктора Круглова, варто чітко усвідомлювати що без офлайну, онлайн буде занепадати. Офлайн також виконує чудову роль реклами та популяризації книжки в цілому.
Яку роль відіграє ціна книги у падінні продажів?
На думку Віктора Круглова ціни на книги ростуть не тому що так захотілось видавцям, а, тому що на це є низка економічних факторів.
Книжка як і будь-яка інша група товарів, залежить від вартості сировини, на яку постійно зростають ціни. Щоб покрити оренду, книгарні збільшують націнку на книжки.
Тому якщо вчора людина купувала три книжки, сьогодні — дві або одну. Далі запускається фінансовий ланцюг: книгарні не можуть вчасно розраховуватися з видавцями, видавці — з друкарнями. Так і формується криза неплатежів у всій галузі, — розповідає він.
Ціна — дуже чутливий фактор для нашої країни, на думку Юлії Орлової. Ціни на абсолютно все зростають, а зарплати, хоч і зростають, але не настільки швидко і не на такий відсоток, як дорожчають продукти першої потреби, комуналка та інше.
Ми інколи стикаємося з ситуацією, коли люди й хотіли б купити книжку, але вона настільки дорога, що вони просто не можуть собі цього дозволити, — розповідає Юлія Орлова. — З іншого боку, це питання пріоритетів. У середньому книжка зараз коштує приблизно 400–600 грн — це як кава з тістечком. Тобто одну книжку на місяць, навіть за 400–600 грн, цілком можна собі дозволити.
За словами Юлії Орлової, ціна — важливий фактор для тих, хто купує і читає 10 книжок на місяць — так звані hard readers, але якщо читач читає 1-2 книжки на місяць, то підвищення відчувається вже менше, але при цьому менше стає спонтанних покупок.
Фото: freepik.com
Наскільки сильно онлайн-магазини та маркетплейси впливають на офлайн-книгарні?
Онлайн підсилює конкуренцію в умовах слабкого ринку. Однак, онлайн-майданчики, які демпінгують, значно впливають.
Демпінг повільно вбиває ринок. Загалом частка книжкової онлайн-торгівлі в Україні — 22-25%. Є різні психотипи людей: комусь зручніше онлайн, комусь — офлайн, — каже Віктор Круглов.
Часто консультанти з книгарень наголошують, що клієнт приходить в книгарню і на місці моніторить ціни на онлайн-майданчиках.
На мою думку, — каже Юлія Орлова, — онлайн впливає на офлайн дуже сильно, але в позитивному сенсі. Ми хочемо побудувати омніканальну мережу, де читачеві байдуже, де саме купувати — в магазині чи онлайн. Наприклад, можна замовити книжку онлайн і забрати її в магазині, не платячи за доставку. Тобто я бачу тут синергію, а не конкуренцію між каналами.
Головне питання не в тому, де читачі купуватимуть книжки — в офлайні чи онлайні, а в тому, щоб вони їх просто купували.
Які формати сьогодні працюють краще: книжковий магазин, книгарня-кафе, культурний простір тощо?
За словами Віктора Круглова, однозначно простір, де є місце сісти й погортати книгу, випити каву чи лимонад, є більш привабливим для читача. Проте і класична книгарня не губиться в сучасних форматах. Є ціла низка клієнтів, які ходять в книжний магазин виключно за книжкою.
Є звичайні книгарні — багато книжок, без кави, де ти приходиш саме для того, щоб обрати книжку і повністю зосереджений на покупці. Кав'ярень поруч зазвичай вистачає, адже всі обирають місця з великим трафіком — пішохідні зони, центри міст, — розповідає Юлія Орлова.
З іншого боку, коли в книгарні є кава і тістечко, ти затримуєшся довше, гортаєш книжки, зустрічаєш знайомих — і саме тоді інколи приходить рішення про покупку.
Я вважаю, що ми як видавництво, яке розвиває мережу книгарень, маємо думати про абсолютно різні формати: і класична книгарня без кави, і книгарня з кавою, і книгарня, де можна випити келих вина. Різні формати мають право на життя, і ми будемо їх пробувати, — ділиться Юлія Орлова, — Головне, щоб книгарня була не просто місцем для покупки, а й культурним хабом.
Видавництво Vivat намагається відкривати книгарні так, щоб було хоч трохи вільного місця і можна було швидко і легко пересунути промостоли або меблі.
Саме тому ми робимо меблі на коліщатах: за потреби звільняємо простір, розставляємо стільці й проводимо презентації книжок, книжкові клуби тощо, — каже Юлія Орлова, — Нам би хотілося, щоб наша книгарня була саме таким місцем — не лише для покупки книжок, а культурним простором, де обговорюють книжки, спілкують на різні теми та знаходять друзів за цінностями.
Фото: freepik.com
Які рішення дозволяють книгарням виживати у нинішніх умовах?
На думку Юлії Орлової, перше і головне — це професійний менеджмент, адже будь-яка книгарня — це насамперед бізнес. Щоб вона працювала добре, потрібно грамотно підбирати асортимент, розумно його позиціювати, розуміти місце, де книгарня відкривається, розуміти сам продукт, ціни та просування. Фактично це класична маркетингова концепція 4P, яка дозволяє представити продукт таким чином, щоб покупець був задоволений своєю покупкою.
Ми також проводимо різні акції, щоб сфокусувати увагу читача на певній темі, жанрі або книжці — залежно від ситуації. Таким чином ми робимо більш вигідну цінову пропозицію і намагаємося заохотити покупця до придбання, — розповідає Юлія Орлова.
Звісно, можна зробити знижку 20%, 30% і більше, але тоді видавництво або власник книгарні не заробляє — немає можливості платити зарплатню, немає можливості розвиватися. І через певний час така книгарня буде вимушена закритися. Якщо хочеш розвиватися, потрібно заробляти та вкладати ці гроші далі в розвиток. Тому акції зі знижками — це вимушена міра в кризовій ситуації.
Чи є сьогодні економічний сенс відкривати нову книгарню?
Тут важливо розуміти, для кого це питання — для мережевих чи для незалежних книгарень, на думку Юлії Орлової.
Якщо говорити про нас, то для нас розширення має економічний сенс. У нас сформована команда, яка займається відкриттям книгарень і забезпеченням їх товаром. Тому відкриття ще однієї книгарні — це великий плюс: продажі там будуть, а витрати на подальший розвиток вже менші, — каже вона.
У Vivat сподіваються, що запрацює закон, який президент Зеленський підписав на початку війни, — про відшкодування певного відсотка орендної плати за виконання певних умов. Міністр культури Тетяна Бережна докладає зусиль, щоб цей закон був дієвим.
Для нас це була б дуже суттєва допомога. Розумію, що зараз іде війна і закон запрацює після її закінчення, але хотілося б, щоб на той момент книгарні ще залишилися. Щоб не вийшло так, що до того часу їх уже практично не буде, — додає Юлія Орлова.
Фото: freepik.com
Чи потрібна державна підтримка, чи ринок має сам “відсіяти” слабких?
За словами Юлії Орлової, підтримка допоможе, але не збереже книгарню. Самі по собі 20% від орендної плати — це небагато. Але коли у тебе велика кількість книгарень, ці 20% перетворюються на достатньо відчутну суму, яка допоможе швидше розраховуватися з видавництвами, полегшить ведення бізнесу і допоможе протриматися в той момент, коли цінова політика буде менш чутливою для читачів.
Зараз у нас ситуація, що близька до кризової. І книжковий ребейт, про який ми постійно говоримо, не має працювати вічно. Це правильний інструмент, але на певний час — щоб підтримати книговидавництва і книгорозповсюджувачів саме в кризовий момент, — каже вона.
Фото: freepik.com
Яким ви бачите ринок книгарень через 3–5 років?
На думку Юлії Орлової, ринок книгарень піде тим самим шляхом, що і за кордоном. Економічна ситуація складається так, що незалежних книгарень ставатиме дедалі менше, а кількість книгарень у мережах — зростатиме.
Зрештою ринок розподілиться між чотирма-шістьма мережами, частина з яких належатиме видавництвам, частина буде незалежними. Але особисто я вірю лише у великий системний бізнес, — резюмує експертка.
Автор: Стенцель Євгенія